- геморагія
- -ї, ж.Надмірна кровотеча, крововилив, витікання крові з судин людини й тварин внаслідок порушення цілості їхніх стінок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
геморагічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
геморагічний — а, е. Який супроводжується крововиливом, викликає кровотечу. •• Геморагі/чні діате/зи спадкові й набуті захворювання, основним проявом яких є підвищена кровоточивість. Геморагі/чні лихома/нки група природно осередкових вірусних захворювань, які… … Український тлумачний словник
геморагійний — а, е. Те саме, що геморагічний … Український тлумачний словник
геморагія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ангіогемофілія — ї, ж. Родинно спадкова форма геморагічного діатезу … Український тлумачний словник
гематотимпанон — у, ч. Накопичення геморагічного ескудату в барабанній порожнині … Український тлумачний словник
гіпопроконвертинемія — ї, ж. Родинно спадкова форма геморагічного діатезу … Український тлумачний словник
диспротромбія — ї, ж., мед. Геморагічний діатез, обумовлений спадковим дефіцитом чинників протромбінового комплексу … Український тлумачний словник
діатез — у, ч. Схильність організму до деяких захворювань. •• Геморагі/чний діате/з стан організму, що характеризується підвищеною кровоточивістю. Невропати/чний діате/з діатез, що характеризується підвищеною емоційністю та збудливістю. Тромбофілі/чний… … Український тлумачний словник
езофагіт — у, ч. Запалення слизової оболонки стравоходу. •• Виразко/вий езофагі/т езофагіт, що супроводжується утворенням виразок стравоходу. Геморагі/чний езофагі/т форма гострого езофагіту; зустрічається при гострих інфекційних і вірусних хворобах.… … Український тлумачний словник